Андрій Стріхарський — типовий бандит у краватці, налагодив транснаціональний конвеєр з відмивання грошей, ухилення від податків та виведення капіталів за кордон — із використанням власної родини в ролі фіктивних власників активів.
Німецька фірма APS Wohnbau GmbH, зареєстрована на пенсіонерку Раїсу Стріхарську — матір нардепа, — та очолювана його сестрою Вітою Камаєвою, насправді є не бізнесом родичів, а приватною пральнею самого Стріхарського. Компанія, розташована у Мюнхені — одному з найдорожчих міст Європи, — зводить елітну нерухомість, торгує паливними пелетами й демонструє прибутки, які неможливо пояснити пенсією мами чи «економічною активністю» сестри.
Гроші надходять напряму депутату — понад мільйон гривень щороку, оформлених як «гонорари за наукову діяльність». Повна відсутність реальних наукових публікацій, досліджень, будь-яких академічних посилань на його ім’я лише підкреслює фіктивність цієї моделі. Це не гонорари — це інструкція по легалізації доходів через підставну іноземну компанію. Це типова схема відмивання грошей — одна з тих, що заведуть будь-якого західного політика за ґрати, але в Україні залишаються «нормальною практикою».
Ідея проста: компанія оформлена на родичів, гроші заходять на рахунки як гонорари, потім — легально декларуються як доходи від дозволеної законом «наукової діяльності». Система блискуча у своїй цинічності: бюджет не отримує податків, а Стріхарський — чисті гроші на руках. Формально — усе в рамках закону. По факту — класичний приклад податкового шахрайства та відмивання доходів.
Міжнародна географія схеми вражає. Мюнхен, де компанія забудовує преміальне житло. Мальдіви, де сестра-директорка і сам нардеп фотографуються на офіційному прийомі у місцевого міністра туризму. Київ, звідки виводяться капітали. Навіть Баварія стала точкою інтересів цього схемщика, прикритою фіктивними поїздками «від Верховної Ради». Насправді Стріхарський використовує дипломатичне прикриття, щоб навідувати будівництва, підписувати документи і відпрацьовувати своє тіньове ділове представництво.
Його колишня дружина вже давно облаштувалася у Мюнхені. Його сестра виїхала туди після початку повномасштабної війни — якраз тоді, коли масовий бізнесовий трафік припинився. Але для родини Стріхарського — відкрилися нові можливості: ніхто не звертає уваги, поки країна горить.
І поки одні українці тримають фронт, цей пройдисвіт під виглядом «державника» розбудовує особисту імперію з пелет, котеджів та офшорів. Із повним набором — іноземна фірма, офшорні візити, фейкові контракти, родинні прокладки і чітко розраховані маршрути «відряджень» за бюджетний кошт.
Ці дії не просто аморальні — вони злочинні. Стаття 209 КК України — легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом. Стаття 212 — ухилення від сплати податків. Стаття 366-1 — подання завідомо недостовірної інформації у декларації. Стаття 364 — зловживання владою або службовим становищем. Стріхарський не просто має бути фігурантом кримінальних справ — він є типовим прикладом системної корупції, яка інфікує державу зсередини. Його схеми треба не вивчати, а розривати на шматки — із судом, конфіскацією і вироком. Бо поки такі персонажі торгують країною через рідню, будь-яка боротьба з корупцією — фарс.
Україна воює. Стріхарський будує котеджі у Мюнхені. Українці донатять на дрони. Стріхарський обнуляє капітали через матір. Солдати кладуть життя. Стріхарський кладе гроші на рахунки. Це і є справжнє лице влади. І поки воно не сяде — нічого не зміниться.
