Школу при посольстві СРСР закінчував на Кубі, де його батько служив військовим перекладачем.
Освіта: Московський Військовий інститут іноземних мов. Вільно володіє англійською, іспанською, лаоською мовами.
До липня 2003 року жив у Москві. Потім переїхав до Києва, купив квартиру на вул. Шовковичній.
У вересні 2009 року отримав українське громадянство.
Кар’єра
У 1983-1991 служив у Збройних силах СРСР, з них шість років — перекладачем у Лаосі. Звільнився в запас на посаді майора.
Викладав англійську мову в Московському державному інституті міжнародних відносин.
У 1991-1993 — голова представництва американської компанії «Монсанто нутрасвіт АГ» (хімія, харчові добавки, біотехнологія рослин).
Офіційно у 1993-2003 — директор російської компанії пивоваріння «Квест ЮТС», яка займалася продажем харчових добавок для пивоваріння.
Однокурсники Пальчевського кажуть, що під час дефолту у 1998 він втратив практично все, що заробив. На новий бізнес позичав гроші у знайомих.
2005-2009 — фінансовий директор клініки «Євролаб», а потім і директор однойменного Благодійного фонду.
У 2010 призначений першим заступником міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту.
Очолював міністерство тоді Равіль Сафіуллін, якого називали людиною Ріната Ахметова, а Пальчевського — креатурою прем’єра Миколи Азарова. Пальчевський протримався на цій посаді три місяці.
З 2011 — телеведучий програм. На «Першому національному» виходила передача «Глибинне буріння», на «Інтері» в 2012 — ток-шоу «Про життя», яке вів із російським телеведучим Андрієм Малаховим.
У 2017 — ведучий програми на «Прямому». Як пояснив потім, пішов через незгоду з політикою каналу.
«Я дав високі рейтинги «Прямому», а вони використовують це для того, щоб вести неприкриту пропаганду. Плюс, там працює московський секонд-хенд».
У 2019-2020 — експерт телеканалів 112, NewsOne і ZIK, які пов’язують з кумом Путіна Віктором Медведчуком.
Політика
У 1995 балотувався до Держдуми Росії від «Партії любителів пива». На виборах політсила зайняла 21-е місце, отримавши 0,62% (428,7 тис.) Голосів.
У 2020 заявив, що піде на вибори мера Києва від політичної партії «Перемога Пальчевського».
До липня 2020 партія носила назву «Україна завтра», її керівником в 2016-2020 роках значився Павло Білоцерківський.
«Він або його повний тезка в Раді 8-го скликання працював помічником на громадських засадах в мажоритарника з Харківської області, члена депутатської групи «Воля народу», фігуранта антикорупційних розслідувань, пов’язаних з тендерними махінаціями, та кнопкодава Анатолія Гіршфельда», — пише сайт «Чесно».
Статки
Декларації Андрія Пальчевського у відкритому доступі немає. Він називає себе дуже багатою людиною.
У 2012 році колишня дружина під час шлюборозлучного процесу оцінила статки чоловіка в 629 млн грн (майже $80 млн).
Того ж року було засновано ТОВ «Євролаб». Одним із бенефіціарів до квітня 2020 року значився громадянин Росії — Кирилов Олексій Олексійович. Він народився 30 липня 1954 року. Закінчив той же військовий вуз, що і Пальчевський, тільки у 1976 році, живе в Москві.
Зараз власники клініки — Андрій Пальчевський та фірма «Євролаб сервісіз», зареєстрована в передмісті Лондона — Ілфорд. Статутний капітал «Євролаб» — 38,1 млн грн.
При цьому Кирилов залишився співзасновником телеведучого в іншій фірмі — ТОВ «Центр лабораторних досліджень». Статутний капітал — 10 млн грн, а сфера діяльності — «медична практика».
Значиться власником фірм, які заснував Андрій Пальчевський. Це ТОВ «Євролаб продакшн», ТОВ «А.І. і В.К.», Благодійний фонд «Євролаб».
А також — керівник благодійного фонду «Андрія Пальчевського».
Пов’язані компанії
Нова авіація України
ТОВ «Нова авіація України», в сфері діяльності якої «пасажирський повітряний транспорт».
Фірму в 2004 році заснував Андрій Пальчевський. Зараз власником значиться «Глофінко Холдінгз інк», зареєстрована в Панамі, статутний капітал — 655 тис. грн.
Директор фірми — Назар Загороднюк, до нього був Євген Зотов.
Він брав участь у найгучнішій втечі з в’язниці за всю історію України — в 2013 році приземлився на вертольоті посеред колонії в Кіровоградській області, щоб забрати двох в’язнів. Але спробі втечі запобігли силовики.
У 2017 директора фірми виправдали. Він зумів довести, що про втечу нічого не знав. Був упевнений, що летів на військовий об’єкт. А підозри закралися, коли побачив людей в однаковому одязі та з однаковими стрижками. Тому з ключами від вертольота вискочив з кабіни та побіг до людей в камуфляжі. Завдяки цьому втеча зірвалася.
Родина
Колишня дружина — Пальчевська Олена Володимирівна, народилася 13 березня 1961 року. У 1998 році вона поїхала з дітьми до Іспанії.
Фото: Олена Пальчевська/FB
Вказала в соцмережах, що родом із Санкт-Петербурга, а вчилася в Москві. У Олени є свій СПА салон Ambrosia Urban Spa в Барселоні.
У 2010-2016 роках він був співвласником ТОВ «ТК Еліт» на Хорошевському шосе в Москві.
У сфері діяльності фірми — торгівля продуктами та м’ясом. А партнерами у бізнесі були громадяни Німеччини Марк Пронілов і Дмитро Рапопорт.
Фото: Дмитро Рапопорт/FB
Зараз Пальчевський-молодший веде бізнес в Барселоні та носить подвійне прізвище — Воронов-Пальчевський.
У фірмі Valgreen, сфера діяльності якої — будівництво та продаж елітної нерухомості, займає посаду керівника комерційного офісу.
Дочка — Пальчевська Анна Андріївна, народилася 20 листопада 1989 року. У 2013 році батько розповідав журналістам, що Аня — ракетобудівник, займається літаками з вертикальним зльотом. І збиралася їхати до Канади працювати на авіаційному заводі.
Від другого шлюбу у Пальчевського є сини Роман (2005 р.н..) і Федір (2008 р.н.). Обидва народилися в Москві.
Про другу дружину, з якою Пальчевський офіційно не розписаний, практично нічого не відомо. Вона москвичка, живе в Києві, народжувати дітей їздила на батьківщину.
Народився в Києві, в школу пішов на Кубі, після повернення живе в Москві. На своїй сторінці в соцмережах часто постить петиції до Володимира Путіна.
У 2017 році рекламував продукцію інтернет-бутіка «Золотий плавник» — продавав чорну і червону ікру.
У лютому 2014 року під час подій на Майдані переживав за «Беркут», потім підтримував анексію Криму.
«Севастопольці — окрема «пісня», себе ніколи з Україною не асоціювали. Але вони взагалі більше патріоти свого міста. Як вони це пронесли через стільки років…не втомлюємося дивуватися. Інші стверджують… так, стало важче матеріально… але повертитися не хочемо…раніше на нас взагалі «забивали». Причому ми говорили як зі знайомими, так і з випадковими», — писав у 2016 році.
У війні на Донбасі захищав терористів, закликав «перестати вбивати людей». Шкодував, що «Росія сильно «впустила» виховання.
«Вірніше, інформаційне поле, в якому росла молодь», — уточнював він.
Ще у 2013 році вона публікувала фото з Севастополя з параду — «за майбутнє з Росією», який проводили 9 травня.
Фото: Ольга Пальчевська/FB
«У цих рядах повинна була йти моя мама. Вона пережила і фашистів у місті, і день, коли в школах Севастополя ввели українську мову», — писала Ольга.
Фото: Ольга Пальчевська/FB
Племінник — Пальчевський Максим Тимофійович, народився 31 березня 1997 року.
Він — член «Єдиної Росії» — виконавчий секретар місцевого відділення партії району Проспект Вернадського.
Фото: Максим Пальчевський/FB
На парадах, присвячених 9 травня, носить на ціпку портрет свого прадіда Тимофія Шпанько — героя соцпраці, який в роки Другої світової «кував у тилу перемогу».
А після закінчення війни керував трестом «Свердловуголь» — відновлював шахти Донбасу.
Батько — Пальчевський Іван Іванович, народився 19 липня 1942 року — помер у серпні 2016 року. Жив у Москві.
Фото: Тимофій Пальчевський/FB
«Працював із першими особами країн Латинської Америки та Генштабу СРСР. Зовсім юним він брав участь у тій самій операції «Анадир» (Карибська криза) а потім, будучи вже офіцером, у безлічі інших », — згадував молодший син Тимофій.
До 2006 року мама, тато, брат Пальчевського та москвичка Тамара Абдулліна були співзасновниками фірми «Палісандр ЛТД».
Скандали
Через військовий вуз, який закінчив телеведучий, журналісти часто називають його співробітником радянських і російських спецслужб. Пальчевський запевняє, що це неправда. А на службу в армію його хлопчиком закликали з Києва.
Насправді ВІІМ готував військових перекладачів і спецпропагандистів Міноборони СРСР.
Крім знання мов, вони вміють перекладати документацію, розбираються у військових термінах, а під час бойових дій — виконують розвідувальну роботу, ходять у тил до супротивника, беруть участь у допитах полонених.
«Напевно, не потрібно говорити про те, яку роль випускники зіграли в інформаційному забезпеченні держструктур, у розвідці. Досить назвати ім’я видатного радянського розвідника генерал-майора Ю. І. Дроздова, який присвятив 35 років життя службі в нелегальній розвідці. Думаю, що людей, подібних Дроздову, чимало. Можливо, що в майбутньому ми про них дізнаємося», — пише сайт «Міжнародне життя».
У 2018 році організатори фотовиставки, присвяченій річниці вузу, писали про неоціненний внесок випускників ВІІМ у систему безпеки Росії. Наприклад, у Сирії:
«Практично жоден військовий конфлікт на землі за участю нашої країни не обійшовся без випускників ВІІМ».
Кримінал
У квітні 2020 року СБУ обшукувала лабораторію, власником якої є Андрій Пальчевський. Причина: нібито приховування фактів зараження COVID-19, що могло призвести до поширення епідемії.
Сам Пальчевський звинувачення спростував. Запевняв, що всі результати відправляли до держорганів, а інформацію дублювали дзвінками та листами чиновникам, що можна підтвердити документально.
Заслуги
У 2011 ведучий за €250 тис. купив собі право полетіти в космос. Він зареєструвався для подорожі на сайті компанії Virgin Galactic, яка першою в світі збиралася відправляти туристів подивитися на землю з того боку.
Про це багато писали в ЗМІ, а сам Пальчевський розповів, що побував на космодромі, все там подивився.
«Відбулася катастрофа, вони розбилися, та випробувальні польоти відклали».
Пише книги. В інтернеті зараз можна купити його книжку «М або Б? Про що чоловіки ніколи не говорять жінкам». Вартість — 81 грн.
Під час подій на Майдані врятував Олесеві Жуковську — дівчину-медика, якій куля потрапила в обличчя.
«Одну дитину я не врятував. У мене на руках помер молодий чоловік з Білої Церкви, Віталій Васильців його було прізвище».
Додав, що був водієм «швидкої», чергував по ночах біля першої барикади.
Пізніше зізнавався в інтерв’ю, що його участь у подіях на Майдані була помилкою.
Цитати
Про Дениса Шмигаля, для якого «День перемоги — не свято»:
«Я особливо хочу Шмигалю нагадати про його прізвище. Він сказав, що для нього це не свято, але його родина з прізвищем Шмигаль зайшла би без черги в газову камеру».
