1 січня 2014 року, під час “Революції гідності” центром столиці пройшов марш до дня народження Степана Бандери. Коли колона підходила до готелю “Прем’єр-палац”, слово взяв тоді ще мало кому відомий Артем Семеніхін.
Він заявив: “Ми наближаємось до чергового гадюшніка, місця розпусти. Там де сотні повій працюють над регіоналами – це “Прем’єр-Палац”. У кого є які привіти, мається на увазі феєрверки, бахкалки і так далі, можете передати. Через 50 метрів будемо його минати.” Його запальна промова була знята на відео.
Дехто з учасників ходи послухав і зробив так як сказав майбутній міський голова. Димові шашки і піротехнічні засоби потрапили в приміщення готелю і зпричинили підпал.
Проте не всі учасники ходи були в захваті від того, щоб перетворити “Революцію гідності” у погром. Як згадує учасник тих подій Степан Магус: “Паліїв зразу же зловили самі “свободівці”. Вони виявилися членами цієї партії. Підпалювали готель, як зізналися, бо хотіли знищити гніздо розпусти, в якому перебувають проститутки” (джерело).
Виходить, один із двох затриманих і був організатор і підбурювач підпалу Артем Семеніхін.
Реакція на інцидент була швидка і бурхлива. В самий розпал Майдану, російські ЗМІ отримали яскраві кадри “бандерівців-вандалів”.
Європейська ж преса засудила дії радикалів-погромників, що, звісно ж, негативно відобразилось на сприйняті всіх майданівців. Тож, лідери Майдану одразу заявили, що засуджують дії двох паліїів і що до Майдану і революції вони не мають ніякого відношення.
Не забарилась з реакцією і партія “Свобода” – дії Семеніхіна назвали “спланованою провокацією для дискредитації націоналізму”, а його самого було виключено з лав організації. Ось як про це написано на сайті партії в заяві, яку досі може прочитати кожен охочий:
“Напередодні Маршу ми володіли інформацією про спробу організувати провокації з метою дискредитувати традиційну смолоскипну ходу на честь Бандери у Києві. Завдяки активній громадянській позиції учасників акції та велелюдності заходу більшість із запланованих провокацій вдалося унеможливити або локалізувати.
З приводу інциденту, що виник на закінчення маршу біля готелю Прем’єр Палас, ВО “Свобода” заявляє:
“Свобода” засуджує зазначені провокативні дії. 2 січня 2014 року Політвиконком об’єднання проаналізував результати акції; за результатами перевірки ухвалено рішення про виключення з лав ВО “Свобода” двох осіб.
Розцінюємо цей інцидент, що мав місце під час Маршу, як провокацію проти “Свободи”, націоналістичного руху, проти Бандери.”
Прес-служба Всеукраїнського об’єднання “Свобода”” (посилання).
В тексті заяви не вказуються імена виключених. Та і без цього очевидно, що Семеніхін, який на відео закликає підпалити готель бо там “бордель”, “свободівець” спійманий учасниками маршу за заклики підпалити “гніздо розпусти” і “свободівець” на наступний день виключений з партії – це одна особа.
Одна з членів обласної “Свободи” на умовах анонімності підтвердила нам, що багато років Артем Семеніхін жив в столиці і числився в київській міській організації. І дійсно був виключений з партії під час “Революції гідності” в січні 2014 року.
По факту підпалу готелю було розпочато слідство. Міліція кваліфікувала його як 2 частину 296 статті Кримінального кодексу України – “Хуліганство”, що передбачає до 7 років позбавлення волі. (Джерело)
Але на цьому цікаве не закінчується. В ході розслідування підпалу, поліція викликала на допит народного депутата України від ВО “Свобода” Андрія Іллєнка і його адвоката-однопартійця Сидіра Кізіна. Після завершення розмови, коли свободівців повертались додому, на них зі спини було скоєно напад невідомими особами.
Як заявили згодом представники партії, у нардепа зламана щелепа і струс мозку. Свободівці заявили що цей напад був не з метою побиття, а замахом на вбивство (джерело).
Міліція розпочала слідство, проаналізувала матеріали з камер спостереження по маршруту свободівців, опитала 50 можливих свідків. Що ж вони дізналися? Речник міліції на пресконференції заявив, що імовірно організаторамсим і учасниками нападу були ті самі двоє, що організували провокацію на майдані і були виключені нещодавно з партії (посилання)
Як мотив, розглядається помста – за те що “Свобода” відцуралася від своїх, замість того щоб їх “прикрити”. Версія має право на існування, адже Андрій Іллєнко тоді був керівником київського осередку партії. А “готельний палій” Артем Семеніхін тоді мешкав в Києві, тобто був прямим підлеглим Іллєнка по партійній лінії.
Але до кримінальної відповідальності за побиття свободівців, так само як і за підпал готелю нікого не притягнули. Чому? Як ми знаєм, через рік, в 2015, Артем Семеніхін балатувався на мерське крісло Конотопа вже знову як представник партії “Свобода”.
Виключили, пробачили і поновили назад? Виходить що так. Що майбутній мер пообіцяв партійному керівництву за “помилування” ми ніколи не дізнаємось. Та можливо це і змусило забути і про напад на Іллєнка, і про підпал готелю, і про виключення з партії.
Що в свою чергу врятувало Артема від ще двох кримінальних справ, кожна з яких передбачає до 7 років за гратами.
В контексті цієї історії, особливо цікавим виглядає те, що нині Семеніхін балатується до Верховної Ради як безпартійний самовисуванець (посилання). І по цьому ж округу, проти нього іде його цивільна дружина, яка від нього має сина, і по сумісництву новоспечений блогер Олена Сердюк – від партії “Свобода”.
Причому, зареєстровані вони в один день. Невже невгамовного авантюриста вдруге виключили з партії? Можливо. Причин може бути багато: за дружбу з Саакашвілі, за піар Зеленського, співпрацю з “Батьківщиною” чи підтримку конотопських екс-регіоналів. Та партія поки це ніяк не коментує.
