Сергій Льовочкін, Іван Фурсін та Сергій Цюпко розгортають будівництво на Печерську: як під носом у ЮНЕСКО виростає хмарочос кремлівського пулу

Зелений будівельний паркан вліпили просто під вікна старої печерської сталінки. Тепер мешканці кутового будинку на розі вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, 43/11, замість звичного міського пейзажу бачать брудний гофролист, а пил від перших підготовчих робіт летить прямо у відкриті кватирки. Тут починається демонтаж триповерхової будівлі 1930-х років, зведеної у стилі конструктивізму для потреб військового училища зв’язку. Замість цієї пам’ятки планують вигнати 23-поверховий житловий комплекс заввишки 80 метрів. Це відбувається під час повномасштабної війни, коли кожен історичний фасад Києва і так під загрозою російських ракет. Тепер його руйнують зсередини, прикриваючись папірцями.

Будівельний майданчик розташований лише за 500 метрів від Великої Лаврської дзвіниці. Це буферна зона Києво-Печерської Лаври, об’єкта всесвітньої спадщини під егідою ЮНЕСКО. Величезна бетонна свічка виросте прямо навпроти історичного Введенського монастиря, назавжди ламаючи силует печерських пагорбів. Окрім візуальної катастрофи, будівництво несе пряму загрозу сусіднім фундаментам. Тутешні ґрунти є традиційно зсувонебезпечними, і поява важкої техніки разом із колосальним статичним навантаженням хмарочоса може просто пустити тріщини по стінах довколишніх житлових будинків, де зараз живуть сотні киян.

Судді ліквідованого ОАСК проти генерального плану: як зсувні схили отримали 80 метрів висоти

За чинними нормами в історичному ареалі столиці не можна будувати вище 27 метрів. Це залізне правило, яке захищає обличчя міста. Проте девелопери знайшли перевірений шлях в обхід будь-яких законів через кабінети нині ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва.

Суддя Олена Патратій у справі № 640/10699/20 від 17 липня 2020 року задовольнила позов ТОВ «Будінвестиції». Вона одним розчерком пера скасувала ключовий пункт Містобудівних умов та обмежень, який вимагав дотримання висотного ліміту. Так 27 метрів перетворилися на 80. Коли Департамент містобудування та архітектури КМДА спробував оскаржити це рішення, у гру вступила апеляційна трійка суддів — Михайло Кобаль, Наталія Бужак та Лариса Костюк. Вони заблокували всі спроби міста повернути законні обмеження. Це класична схема, де судовий вердикт стає вищим за генеральний план розвитку столиці, а інтереси бізнесу повністю перекреслюють безпеку міського середовища.

Британський фасад та кримські податки: хто насправді рахує гроші на Цитадельній

Якщо зняти верхній шар юридичного глянцю з цього проєкту, під ним виявиться стандартна офшорна конструкція з явним проросійським шлейфом. Забудову координує консорціум, куди входить лондонська компанія GMC ALLIANCE LLP та українське ТОВ «Будінвестиції». Кінцеві бенефіціари ведуть до оточення колишнього президента Віктора Януковича.

Номінальним власником лондонської ширми записаний киянин Микола Косенко. Людина з таким ім’ям роками працювала помічником народного депутата Івана Фурсіна. Фурсін — давній молодший партнер Сергія Льовочкіна, одного з лідерів забороненої партії ОПЗЖ. Того самого Льовочкіна, який роками вдавав із себе православного мецената, а за даними розслідувань станом на 2023 рік спокійно користувався чинним дипломатичним паспортом Російської Федерації. Ще одним партнером у цій структурі виступає Дмитро Крейнін, колишній зять ексспікера парламенту Володимира Литвина, який давно інтегрований у фінансові схеми групи Льовочкіна.

Друге крило девелоперського пулу — ТОВ «Будінвестиції» — повністю належить Сергію Цюпку. Його біографія є ідеальним прикладом того, як можна заробляти мільярди на українських надрах і водночас фінансувати структури в країні-агресорі.

Від банкрутства банку «Таврика» до опікунської ради патріарха Кирила

Свого часу Сергій Цюпко контролював ПАТ «Київський ювелірний завод» (КЮЗ) із мільярдними оборотами, потужний будівельний трест «Південзахідтрансбуд» та акціонерний банк «Таврика». Схема збагачення була простою: банк збирав гроші пересічних вкладників, а потім ці кошти виводилися у вигляді кредитів на фінансування власних будівельних майданчиків Цюпка. Понад 30% кредитного портфеля банку — близько 1,2 мільярда гривень — видали 11 пов’язаним фірмам під заставу нерухомості із сильно завищеною вартістю.

Коли у 2012 році Нацбанк зажадав повернути стабілізаційний кредит, фінансова піраміда завалилася. Цюпко, рятуючи свій головний актив — ювелірний завод, швидко перевів усі рахунки КЮЗ до «Сбербанку Росії», остаточно знекровивши «Таврику». Банк ліквідували, а тисячі людей залишилися без своїх заощаджень.

Після окупації Криму Цюпко оперативно отримав російський податковий номер і переоформив свої кримські активи за законами РФ. До осені 2022 року він особисто значився співзасновником фірми «Жемчужина Криму», яка справно платить податки до бюджету окупантів. Сьогодні контроль над цим бізнесом здійснюється через той самий КЮЗ, який хоч і перебуває у стані ліквідації з 2015 року, продовжує продавати прикраси через торгові марки, оформлені особисто на Цюпка. При цьому підконтрольне йому підприємство «Кварцсамоцвіти» досі має спеціальний дозвіл від Державної служби геології та надр України на видобуток топазу та берилу в Житомирській області. Парадоксальна ситуація: ресурси українські, а релігійно-політичні інтереси — суто московські.

Сергій Цюпко інтегрований у найвищі релігійні структури Росії. Станом на кінець серпня 2022 року український бізнесмен офіційно входив до Опікунської ради російського «Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві». Ця організація реалізує програму «200 храмів» під особистим контролем патріарха Кирила Гундяєва, який відкрито благословляє вбивства українців. У цій раді Цюпко засідав поруч із мером Москви Сергієм Собяніним, прем’єром РФ Михайлом Мішустіним, очільником «Газпрому» Олексієм Міллером та головою «Роснефти» Ігорем Сєчіним.

Він також підтримує прямі контакти з Патріархом Єрусалимським Феофілом III. Цей канал активно використовується російськими спецслужбами для проштовхування ідей «руського міра» на Близькому Сході та дискредитації Православної Церкви України. Щоправда, релігійність Цюпка є винятково бізнесовою: паралельно він входив до опікунської ради єврейської громади синагоги Розенберга на Подолі, використовуючи будь-які зв’язки для захисту своїх капіталів.

Як зупинити будівельне свавілля на Князів Острозьких

Проєкт на Печерську є класичним інвестиційним пузирем. Гроші, виведені з банку «Таврика», матеріалізувалися у будівельний паркан у центрі Києва. Якщо державні органи не втрутяться негайно, інвестори нового ЖК просто залишаться без грошей і квартир, коли проти бенефіціарів запровадять чергові санкції.

Зупинити демонтаж історичної будівлі можна швидко, якщо буде реальна політична воля. Міністерство культури та інформаційної політики зобов’язане видати негайний припис про припинення робіт, адже жодних узгоджень на будівництво 80-метрової вежі в зоні ЮНЕСКО відомство не надавало. Департамент охорони культурної спадщини КМДА має право за один день внести будівлю училища зв’язку до реєстру щойно виявлених пам’яток, що автоматично заборонить будь-які перебудови чи знесення.

Оскільки будівельний паркан висунули за межі офіційно відведеної ділянки прямо під вікна сусідів, Департамент територіального контролю Києва має всі підстави приїхати і демонтувати цю огорожу. Фінальну крапку повинна поставити Київська міська прокуратура, звернувшись до суду з позовом про скасування дозволів на будівництво через грубе порушення висотних регламентів історичного центру. Капітал, пов’язаний із російськими спецслужбами та олігархами ОПЗЖ, не має права руйнувати Київ під час війни.

На тлі повномасштабної військової агресії Російської Федерації та систематичних обстрілів українських міст, що створюють пряму загрозу для збереження об’єктів культурної спадщини, у Києві розгортається внутрішній містобудівний конфлікт навколо знакових історичних локацій Печерська. Громадський сектор та пам’яткоохоронні організації зафіксували початок підготовчих робіт із демонтажу історичної будівлі на розі вулиць Цитадельної та Князів Острозьких (колишня вулиця Московська), 43/11. Ця споруда, зведена у 1930-х роках у стилі конструктивізму для потреб військового училища зв’язку, має офіційний статус цінної історичної забудови та розташована в межах центрального історичного ареалу міста.

Забудовники планують звести на цьому місці 23-поверховий житловий комплекс заввишки 80 метрів. Зазначена ділянка міститься лише за 500 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, безпосередньо в охоронній (буферній) зоні Києво-Печерської Лаври — об’єкта всесвітньої спадщини під егідою ЮНЕСКО. Проєктований хмарочос розташований безпосередньо навпроти історичного Введенського монастиря, що створює грубий візуальний дисонанс та нівелює сформований століттями силует печерських пагорбів. Окрім архітектурного спотворення історичного середовища, будівництво такої висотності створює серйозні техногенні загрози. Печерські схили є традиційно зсувонебезпечними, і додаткове статичне й динамічне навантаження від будівництва 23-поверхової споруди може спровокувати деформацію фундаментів навколишніх історичних будівель та житлових будинків. Ситуація ускладнюється тим, що будівельний паркан навколо об’єкта вже встановлено з порушенням меж відведеної земельної ділянки, безпосередньо під вікнами прилеглого житлового будинку, що викликало хвилю соціальної напруги.

Судова легітимізація та роль суддівського корпусу

Узаконення проєктування споруди, висота якої майже втричі перевищує гранично допустимий ліміт у 27 метрів, встановлений для історичного ареалу столиці, відбулося за безпосереднього сприяння представників судової гілки влади. Ключовим інструментом в обході пам’яткоохоронних обмежень став нині ліквідований Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК).

Суддя Олена Патратій своїм рішенням у справі № 640/10699/20 від 17 липня 2020 року повністю задовольнила позовні вимоги одного із девелоперів — ТОВ «Будінвестиції». Своїм вердиктом суддя визнала протиправним та скасувала пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (МУО № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018), який регулював гранично допустиму висотність об’єкта будівництва на вулиці Московській (нині Князів Острозьких), 43/11. Це рішення відкрило юридичну можливість для проєктування 80-метрової будівлі замість нормативних 27 метрів. Додаткове судове лобіювання та відхилення апеляцій пам’яткоохоронців здійснювалося за участю суддівського корпусу в особі Михайла Кобаля, Наталії Бужак та Лариси Костюк. Спільна позиція цих суддів дозволила забудовникам нейтралізувати спроби Департаменту містобудування та архітектури КМДА відстояти первинні обмеження висотності. Схема судового скасування містобудівних обмежень демонструє стійку практику обходу генерального плану міста через використання корупціогенних лазівок у системі адміністративного судочинства.

Структура власності забудовників: британські ширми та проросійські бенефіціари

За девелоперським проєктом на Печерську стоїть консорціум юридичних осіб, що поєднує лондонську офшорну компанію GMC ALLIANCE LLP та українське ТОВ «Будінвестиції». Глибокий аналіз ланцюгів власності виявляє стійкі зв’язки із представниками проросійського політичного істеблішменту та великого капіталу часів президентства Віктора Януковича.

Номінальним бенефіціаром британської компанії GMC ALLIANCE LLP виступає громадянин України Микола Костянтинович Косенко (1967 року народження, зареєстрований у Києві). Косенко є багаторічним помічником та керівником юридичних осіб, що належать Івану Фурсіну — відомому українському бізнесмену та народному депутату попередніх скликань. Фурсін, у свою чергу, є ключовим молодшим партнером та довіреною особою Сергія Льовочкіна — колишнього глави Адміністрації Президента України та одного з лідерів забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ). Сергій Льовочкін, який у публічному просторі традиційно позиціонував себе як глибоко релігійний меценат православної церкви, за даними розслідувань станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Партнером у GMC ALLIANCE LLP також є Дмитро Крейнін, колишній зять екс-спікера Верховної Ради Володимира Литвина, який безпосередньо інтегрований у бізнес-проекти групи Льовочкіна.

Другим учасником девелоперського пулу є ТОВ «Будінвестиції», одноосібним власником якого виступає Сергій Вікторович Цюпко (1963 року народження, уродженець Сумської області). Його постать поєднує в собі масштабні фінансові зловживання в банківському секторі України та відкриту комерційну й релігійну діяльність на території Російської Федерації.

  Фінансово-промисловий портрет Сергія Цюпка: від системного банкрутства до російських активів

Сергій Цюпко має стійку репутацію комерсанта, який збудував фінансову імперію на поєднанні ювелірного бізнесу, ломбардних мереж та масштабного будівництва житла в Києві. До 2012 року він контролював ПАТ «Київський ювелірний завод» (КЮЗ) з річним оборотом близько півмільярда гривень, будівельний трест «Південзахідтрансбуд» (ПЗТБ / ЮЗТС) та АТ «Банк “Таврика”», який посідав 39-те місце в Україні за обсягом активів.

Крах групи компаній Цюпка відбувся внаслідок класичного виведення коштів вкладників на фінансування власних будівельних майданчиків. Банк «Таврика» використовувався як внутрішній розрахунковий центр для тресту ПЗТБ. За даними правозахисників та юристів потерпілих вкладників, понад 30% кредитного портфеля банку (близько 1,2 млрд гривень) було видано 11 фірмам, безпосередньо афілійованим із будівельним бізнесом самого Цюпка. Заставою за цими кредитами виступали об’єкти нерухомості з суттєво завищеною оцінкою. Коли у 2012 році Національний банк України зажадав повернення стабілізаційного кредиту на суму 160 млн гривень, фінансова установа опинилася на межі неплатоспроможності. Намагаючись убезпечити свій ключовий актив — КЮЗ — від стягнення боргових зобов’язань, Цюпко перевів усі розрахункові рахунки заводу з банку «Таврика» до ПАТ «Сбербанк Росії». Це позбавило «Таврику» останніх оборотних коштів і призвело до ліквідації банку.

Після окупації Криму Російською Федерацією у 2014 році Сергій Цюпко оперативно інтегрував свої активи в правове та податкове поле країни-агресора. Йому було присвоєно російський ідентифікаційний податковий номер (ІПН) через окупаційні органи влади півострова. До вересня 2022 року Цюпко особисто фігурував у російських реєстрах як співзасновник кримського ТОВ «Жемчужина Криму», перереєстрованого за законодавством РФ у січні 2015 року. Контроль над цим підприємством зберігається й сьогодні через ПАТ «КЮЗ», яке володіє 50% кримської компанії. При цьому сам КЮЗ офіційно перебуває в стані ліквідації з травня 2015 року, проте продовжує торгувати прикрасами, використовуючи торгові марки, зареєстровані особисто на Цюпка.

Попри відверту проросійську діяльність, бізнес-структури Цюпка досі отримують преференції в Україні. Зокрема, підконтрольне йому ТОВ «Кварцсамоцвіти» нещодавно отримало від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл на видобуток топазу, берилу, моріону та п’єзокварцу на родовищі в Житомирській області, що свідчить про збереження його впливу на державні органи.

Релігійно-політичні зв’язки та міжнародне лобіювання

Особливою рисою діяльності Сергія Цюпка та його політичних партнерів є використання релігійних інституцій як інструменту геополітичного впливу та створення лояльного іміджу в колах РПЦ та інших православних патріархатів.

Цюпко демонструє високий ступінь інтеграції в найвищі релігійно-політичні структури Російської Федерації. Станом на кінець серпня 2022 року він офіційно входив до складу Опікунської ради російського «Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві» (програма побудови «200 храмів» під егідою патріарха Кирила Гундяєва). Членство в цій раді передбачає пряму комунікацію та координацію діяльності з ключовими керівниками військово-політичного апарату та державних корпорацій РФ.

Окрім цього, Сергій Цюпко підтримує близькі контакти з Патріархом Єрусалимським Феофілом III. Цей канал зв’язку активно використовується російськими спецслужбами для залучення Єрусалимського Патріархату до міжнародних переговорів з метою просування концепції «російського миру» на Близькому Сході та дискредитації Православної Церкви України на міжнародній арені. Характерно, що релігійні уподобання Цюпка мають суто прагматичний характер: у попередні роки він одночасно був членом опікунської ради єврейської релігійної громади синагоги Розенберга на вулиці Щекавицькій у Києві, що дозволяло йому диверсифікувати лобістські контакти.

Системний аналіз суб’єктів та фінансово-юридичних показників проекту

Будівельний проєкт на вулиці Князів Острозьких, 43/11 поєднує в собі ознаки фінансової піраміди та політичного лобізму. Фінансові ресурси, виведені з української банківської системи через штучне банкрутство банку «Таврика», фактично конвертувалися в нерухомість Печерська та активи в окупованому Криму.

Залучення британського юридичного лиця GMC ALLIANCE LLP дозволяє структурувати капітал у такий спосіб, щоб кінцеві вигодонабувачі — Сергій Льовочкін та Іван Фурсін — залишалися поза межами прямої досяжності українського правосуддя та фінансового моніторингу. Використання номінальних власників, таких як Микола Косенко, нівелює прозорість будівельного сектору та створює ризики легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Наявність зсувних зон та охоронного статусу ЮНЕСКО робить цей проєкт високоризиковим інвестиційним пузирем, де інвестори будівництва можуть залишитися без квартир у разі введення санкцій проти бенефіціарів або призупинення робіт через порушення пам’яткоохоронного законодавства.

Правові інструменти блокування протиправної застройки

Зупинення демонтажу історичної будівлі та недопущення зведення 80-метрового хмарочоса в зоні охорони Києво-Печерської Лаври потребує консолідації зусиль кількох державних та муніципальних органів влади. Юридичний алгоритм протидії забудовникам базується на нормах чинного пам’яткоохоронного та земельного законодавства.

Міністерство культури та інформаційної політики України має повноваження видати негайний припис про зупинення будь-яких будівельних та земельних робіт за цією адресою. Оскільки об’єкт розташований у межах центрального історичного ареалу, проведення робіт без письмового дозволу Мінкультури є незаконним.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА може оперативно включити будівлю колишнього училища зв’язку до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, що автоматично накладає мораторій на будь-яку перебудову чи знесення споруди.

Департамент територіального контролю міста Києва має юридичні підстави демонтувати встановлений будівельний паркан та зупинити роботи через винесення огорожі за межі землевідведення.

Київська міська прокуратура повинна виступити в інтересах держави та оскаржити дозвіл на будівництво безпосередньо в судовому порядку, спираючись на факт порушення встановлених обмежень висотності (80 метрів замість дозволених 27).

Кейс забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11 є класичним втіленням загрози національній безпеці України в гуманітарній та містобудівній сферах. Проєкт демонструє, як представники колишньої політичної еліти з проросійською орієнтацією (група Льовочкіна-Фурсіна) у союзі з фінансовими інструментами Сергія Цюпка продовжують експлуатувати ресурсну базу України в розпал війни.

Судові рішення суддів ОАСК Олени Патратій, Михайла Кобаля, Наталії Бужак та Лариси Костюк фактично легітимізували руйнування архітектурної ідентичності Києва в зоні візуального сприйняття Києво-Печерської Лаври. Зв’язки Сергія Цюпка з найвищим політичним керівництвом РФ через Опікунську раду православного фонду в Москві вказують на те, що отримані від забудови Києва надприбутки можуть використовуватися для фінансування релігійно-політичних проєктів країни-агресора. Зупинення цього будівництва є принциповим завданням не лише для захисту архітектурної спадщини ЮНЕСКО, а й для очищення економічного простору України від капіталу, пов’язаного зі спецслужбами та державними інституціями РФ.

Джерела, використані під час розслідування:

• Єдиний державний реєстр судових рішень України: Рішення Окружного адміністративного суду Києва від 17.07.2020 у справі № 640/10699/20 (суддя Патратій О.В.) про скасування містобудівних обмежень щодо висотності по вул. Московській (Князів Острозьких), 43/11. Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Кобаля М.І.

• Державний реєстр юридичних осіб Великої Британії (Companies House): Реєстраційні документи, звіти та списки контролюючих осіб компанії GMC ALLIANCE LLP (LLP № OC353683, Лондон) із зазначенням пов’язаних осіб та номінальних бенефіціарів групи Фурсіна-Льовочкіна.

• Єдиний державний реєстр юридичних осіб (ЕГРЮЛ) Російської Федерації: Реєстраційні дані ТОВ «Жемчужина Криму» (ІПН 9103014290, смт Кореїз, Ялта), документи про присвоєння російського ІПН Сергію Цюпку та структуру власності через ПАТ «КЮЗ».

• Офіційні матеріали ліквідації АТ «Банк “Таврика”» (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб): Звіти про фінансовий аудит кредитного портфеля банку за 2012–2015 роки, схеми виведення 1,2 млрд грн на структури тресту «Південзахідтрансбуд».

• Офіційний портал Московського Патріархату та Фонду підтримки будівництва православних храмів м. Москви: Списки Опікунської ради програми «200 храмів» станом на кінець серпня 2022 року, що підтверджують пряме членство С. Цюпка поруч із керівництвом уряду РФ.

• Державний геологічний портал України: Дані про видачу спеціальних дозволів на користування надрами для ТОВ «Кварцсамоцвіти» (Житомирська область) станом на останні звітні періоди.