Свіжі новини:

Кадрова діра. Чому колаборантів на КПВВ масово змінюють на кадрових іхтамнетів

Нинішній стан дислокованих в ОРДЛО армійських корпусів ВС РФ характеризується повальним пияцтвом і наркоманією, а також значним некомплектом бойових частин і низьким моральним духом бойовиків, причому як в тилу, так і на передовійНа Донбасі служить все більше кадрових військових ЗС РФ

В огляді “ДС” — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

З пустого в порожнє

Ключовою подією тижня, що минає, в темі захопленої Росією частини українських Донеччини і Луганщини стало перше в новому році рандеву політичних радників лідерів країн «нормандської четвірки», що тривало 12 січня в Берліні більше шести годин. Втім, спочатку мало хто очікував від цієї зустрічі якогось прориву, так воно, в принципі, і сталося. Адже для того, щоб вийти за рамки фактичного переливання з пустого в порожнє, потрібна хоча б дещиця політичної волі в реалізації свіжих ідей. Але їх немає ні в однієї з чотирьох сторін і, перш за все, у головного саботажника переговорного процесу — Кремля.

Ось і доводиться українському учаснику берлінського рауту, керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку хіба що дякувати німецькій стороні за організацію чергової безрезультатної зустрічі, а також висловлювати «подяку партнерам з Німеччини і Франції за підтримку України на шляху до встановлення миру на Донбасі». Тобто сам факт того, що Берлін з Парижем суто дипломатично все ще на нашій стороні, а не на путінської, є єдиним плюсом нудною «Нормандії». Коли результат багатогодинних посиденьок політичних радників — тільки досягнення домовленості продовжити домовлятися 22 січня, та й то не в режимі прямої присутності, а вже в форматі відеоконференції.

Традиційно більш балакучим в коментарі ТАСС був російський представник на переговорах, заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак. Але навіть він нічого з себе видавити, по суті, не зміг. «На жаль, похвалитися нічим. Знайти остаточні рішення не вдалося. Домовилися, що будуть підготовлені нові підходи до формування дорожньої карти в Тристоронньої контактній групі по всеосяжного врегулювання конфлікту. Кожен з учасників переговорів позначив свою позицію, позначив свої принципові підходи до перспектив врегулювання конфлікту. Але остаточних рішень практично з жодного питання поки не знайшли», — резюмував Козак.

Читайте також:  Ставлениця Деркача рветься до влади на Сумщині

Фронтові реалії

Зате і Козак, і Єрмак, і їх колеги з ФРН і Франції всі як один нахвалювали перемир’я на Донбасі, яке «в цілому підтримується з 27 липня 2020 року». Що означає їх «в цілому», краще б розповіли родичам старшого солдата 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Олега Андрієнко, убитого 11 січня під Пісками кулею ворожого снайпера. Або ж близьким тих 50-ти українських воїнів, які загинули від рук російських окупантів в зоні ООС в минулому році. Не кажучи вже про 339-ти наших армійців, які отримали на донбаському фронті в 2020-м, згідно з офіційними даними Міноборони, бойові поранення різного ступеня тяжкості. Тим більше що список поранених продовжує регулярно поповнюватися і в новому році.

Одним словом, «режим тиші» є цілковитою ілюзією, що, між іншим, підтверджується звітами Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Так, за її підрахунками, за майже півроку хваленого перемир’я на лінії зіткнення з ОРДЛО зафіксовано близько 6 тис. порушень режиму припинення вогню. В реальності говорити можна лише про низьку інтенсивність бойових дій без активного застосування важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, проте такий стан справ може змінитися різкою ескалацією буквально в будь-який момент. Не дарма ж 1-й і 2-й армійські корпуси ВС РФ відновили після новорічних і різдвяних свят активну бойову підготовку своїх частин.

«Ворогом на полігонах тимчасово окупованій території в Донецькій і Луганській областях проводилися практичні стрільби артилерійських і мінометних підрозділів, розрахунків протитанкових ракетних комплексів, водіння бойових машин у складі підрозділів та збори з командирами рот і батарей. Також окупанти активізували тренування артилерійських розрахунків з управління вогнем поблизу лінії зіткнення. При цьому в якості навчальних цілей використовувалися позиції Об’єднаних сил», — повідомила на минулому тижні українська військова розвідка. Що може свідчити тільки про одне — про жодні найближчих планах Кремля прибрати своїх іхтамнетов з окупованих районів українського Донбасу не може бути й мови.

Читайте також:  Кличко закликав не дивитися «1+1»

Плани окупантів

Більш того, як пліткують в окупації, останнім часом весь сенс актуальних навчань російські командири пояснюють своїм підлеглим часто однією фразою: «Всім бути в бойовій готовності для тривалого марш-кидка». А деякі навіть розкривають військову таємницю — майбутній наступ планується в південному напрямку, тобто на Маріуполь. Втім, є в реалізації всіх цих агресивних намірів стратегічного командування в Москві один великий мінус — нинішній стан дислокованих в ОРДЛО армійських корпусів ВС РФ, що характеризується повальним пияцтвом і наркоманією, а також некомплектом бойових частин і низьким моральним духом бойовиків, причому як в тилу, так і на передовій.

Що вже тут говорити, коли на свята слідом за черговим ДТП з п’яним рупором «народної міліції ДНР» (тобто 1-го армійського корпусу ЗС РФ) Басуріним, коли той безкарно збив на смерть дитину, грандіозною автомобільною аварією відзначився і рупор «народної міліції ЛНР»(2-го армійського корпусу ЗС РФ) Осадчий. На центральній вулиці Луганська він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вилетів на зустрічну смугу і протаранив три машини. І це, так би мовити, публічні люди, а про випадки п’яних витівок «на передку» з різаниною, перестрілками і взаємним перекиданням гранат між товаришами по чарці зазвичай ніхто широко не поширює. Як і про те, коли найбільш деморалізованих, що намагаються здатися українським бійцям ООС відстрілюють в спину самі ж їх «бойові товариші».

Плюс до всього, що почастішали перевірки російського Міноборони, постійно виявляють масові списання коштів на неіснуючих осібв в «народній міліції», а некомплект особового складу окупаційних корпусів обчислюється вже тисячами — від чверті до половини бойових порядків. До того ж потік добровільних найманців з Росії практично вичерпався через тотального урізання Кремлем фінансування на подібні потреби. Ось і виходить, що заповнити прогалини окупанти можуть лише за допомогою відрядження в ОРДЛО військовослужбовців російської армії без будь-яких супутніх доплат, однак закрити всі свої проломи кадровими іхтамнетами явно не виходить.

Читайте також:  Проблема Боярки - забруднення довкілля, сміттєзвалища та будівництво сміттєпереробних заводів у вкрай близькій житловій зоні - Немировський

Тому вирішено почати з ключових напрямків, на яких місцеві колаборанти остаточно втратили довіру Москви. Мова, перш за все, про найближчу хвилю ротацій з Росії для несення служби на окупаційних блокпостах на лінії розмежування. До сих пір співвідношення там місцевих і росіян було 50 на 50, але тепер, як стали стверджувати саме на минулому тижні знаючі люди, завдання поставлене збільшити російський контингент до 90%, а місцеві бойовики будуть виконувати лише допоміжні функції «принеси-подай» — наприклад, регулювати черги або займатися прибиранням. Так що, схоже, в реальних планах окупантів — не стільки підготовка до наступу, скільки бажання зберегти існуючий статус-кво на Донбасі якомога довше.

Олег Поліщук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *