Анорексія і булімія, як правило, розвиваються у дітей 10-14 років. У підлітковому віці закладаються звички, які впливають на щоденне споживання їжі. Іноді в підлітків вони формуються неправильно. Це відбувається через харчування у фастфудах, кафе, перекуси на бігу. Або, навпаки, протягом дня вони не їдять зовсім. Часто в батьків не вистачає часу контролювати цей процес. Також на порушення режиму харчування впливають віяння моди або приклад однолітків. Тому якщо ви помітили, що дитина почала себе дивно поводити, майже не їсти, краще зверніться до лікаря, тому що наслідки можуть бути невтішними. В клініці «JMC» є сучасне відділення педіатрії, де працюють фахівці вищої категорії, докладніше за посиланням: https://jmc.org.ua/.
За анорексії діти бояться надмірної ваги. Страх з’являється внаслідок спотвореного уявлення про власне тіло. Діти прагнуть схуднути будь-якими доступними способами, часто доводячи себе до виснаження. Підлітки обмежують споживання їжі за допомогою дієт, голодування, викликання блювоти, надмірних фізичних навантажень.
За булімії, навпаки, діти не можуть контролювати прийом їжі. Вони переїдають і викликають блювоту, тому відчувають часті коливання ваги. Булімія виникає, як правило, на тлі тривожних розладів або депресії. На тлі тривоги, “заїдаючи ситуацію”, пацієнти починають переїдати.
Причини розладів харчової поведінки
На розвиток розладів харчової поведінки можуть впливати тривожні розлади, конфлікти в сім’ї. На підлітків сильно впливають Інтернет і телебачення. Штучно створені ідеали та стереотипи спонукають дітей худнути, сідати на жорсткі дієти, виснажувати себе спортом. Дівчата-підлітки часто незадоволені своєю зовнішністю і намагаються вирішити цю проблему за допомогою зниження ваги.
Порушення харчової поведінки можуть провокуватися у підлітків, які займаються балетом, гімнастикою, фігурним катанням, тобто спортом, де потрібна підтримка певної вагової категорії. Часто анорексія і булімія поєднуються. Анорексія може плавно перейти в булімію, наприклад, під час зриву. Підлітки намагаються позбутися з’їденої їжі будь-якими способами. Вони викликають блювоту, приймають проносні препарати. Іноді через переповнення шлунка блювота починається сама, бо шлунок не справляється зі з’їденою їжею. Тому після періоду переїдання діти намагаються себе обмежувати і їсти вкрай рідко.
Симптоми розладів харчової поведінки у дітей
Якщо підліток постійно гіпертрофовано порівнює себе з однолітками, кінозірками, багато говорить про дієти, потрібно насторожитися. Варто звернути увагу, якщо дитина стала відмовлятися від їжі, пропускати прийоми їжі, зменшувати об’єми порцій. У будинку з’явилися ваги, або якщо вони є, то дитина стала зважуватися вранці або після кожного прийому їжі. Підліток почав худнути, став виглядати втомленим, виснаженим. Батьків має насторожити, якщо підліток їсть тільки певні продукти, наприклад, овочі, або повністю відмовився від мучного, молочних продуктів, м’яса. Часто відмовляється від спільних прийомів їжі. Підлітки, як правило, починають виснажувати себе спортом. Починають критично ставитися до свого зовнішнього вигляду, вони не задоволені своєю зовнішністю. Можуть змінити стиль одягу на більш вільний. У магазині уважно читають склад продуктів, рахують калорії. Для звичайних підлітків це нехарактерно.
Коли потрібно звертатися до лікаря?
У дівчат основними симптомами анорексії є відсутність або порушення менструального циклу, запаморочення, скарги на слабкість, болі в животі, різка втрата ваги, знижений настрій, дратівливість, надто емоційні реакції на коментарі щодо зовнішнього вигляду, або уникнення цих тем. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, можуть виникнути порушення в роботі серцево-судинної та ендокринної систем. За анорексії знижується калій, що тягне за собою зниження тиску, аж до серцевої недостатності, виснаження серцевого м’яза. Ендокринологічні порушення – це зміна гормонального фону, порушення роботи щитоподібної залози. Як правило, страждають усі системи. За частих викликів блювання можлива шлункова кровотеча. Застосування проносних засобів може спричинити розвиток атонії кишечника, коли він перестає самостійно працювати.
Діагностика та лікування дітей з порушеннями харчової поведінки
Первинну консультацію в «JМС» проводить психіатр. На неї приходять батьки без дитини, щоб лікар міг зібрати детальний і максимально докладний анамнез, не завдаючи підлітку дискомфорту. Потім проводиться зустріч із самим пацієнтом – детальна клінічна бесіда, під час якої обговорюється стиль харчування, поведінка, здійснюється діагностика стану. Якщо ми запідозрили порушення харчової поведінки, ми направляємо пацієнта на додаткове лабораторне обстеження, щоб визначити ступінь тяжкості ситуації, потім пацієнта консультують ендокринолог, гінеколог і педіатр. Наступний етап – це консультація психолога, на якій визначається мислення, вольові компоненти та сприйняття навколишнього і внутрішнього світу. Ми обстежуємо дитину всебічно, якщо необхідно, збираємо консиліум за участю всіх лікарів, які консультують дитину, і приймаємо рішення щодо тактики лікування. Залежно від тяжкості порушень і загального стану пацієнта ми рекомендуємо або амбулаторне, або стаціонарне лікування. Лікування в стаціонарі більш ефективне, тому що на початковому етапі дуже важливий правильний підбір фармакотерапії. Одночасно з фармакотерапією починається психотерапія. Лікування проводиться під контролем групи фахівців: лікаря загальної практики, ендокринолога, дієтолога, гінеколога, психотерапевта і психіатра. Максимальний термін лікування – три тижні. У державних поліклініках – від місяця до трьох.
Дуже важливим у корекції розладів харчової поведінки є підбір правильного харчування та фізичної активності. Дієтолог складає правильний раціон на кожен день, враховуючи вподобання пацієнта, пояснює детально необхідність кожного продукту. Лікарі ЛФК підбирають правильний комплекс фізичних вправ для плавної реабілітації після лікування. У нас є лікувальні відпустки, коли після завершення основного лікування в стаціонарі за дитиною спостерігають амбулаторно кілька днів, щоб подивитися, як вона поводитиметься в домашніх умовах, бо багато пацієнтів часто перетерплять один-два тижні в стаціонарі, а повернувшись додому, знову починають обмежувати себе в їжі. Якщо лікувальна відпустка проходить благополучно, ми переводимо пацієнта на лікування або в умовах денного стаціонару – 6 годин на день, або амбулаторно – зустрічі кілька разів на тиждень, зі зменшенням періодичності залежно від результатів.
Рекомендації для батьків
Батьки мають допомагати дітям формувати адекватну самооцінку, навчати їх правильного харчування. Часто розлади харчової поведінки переймаються від батьків. Наприклад, від мам, які фіксовані на своїй зовнішності, прихильні до суворих дієт. Дитина може неправильно це розцінити, перекласти на себе і почати фіксуватися. Потрібно показувати на своєму прикладі з самого раннього віку, як харчуватися правильно. Не критикуйте дитину. Це дуже важливо, тому що в підлітковому періоді найменше необдумане слово може критично позначитися на самосприйнятті. Навіть якщо ви помітили, що дитина почала худнути, не потрібно говорити, підемо до лікаря, мені це не подобається. Важливо говорити з дитиною, пояснюючи всі наслідки та запропонувати рішення. Ми вчимо батьків правильно спілкуватися з дитиною. Психотерапевт, який веде роботу з батьками, обговорює все, аж до того, які продукти будуть у холодильнику, коли дитина прийде додому. Тому що це теж дуже важливо. Правильно реагувати на критичні періоди. Психотерапевти працюють із сім’ями, і з кожними батьками окремо.
