Як за допомогою штучного інтелекту Китай може стати новим світовим лідером.
У 2017 році Державна рада КНР опублікував «План розвитку штучного інтелекту наступного покоління», в якому були викладені основні пункти стратегії Китаю стати світовим лідером в даній сфері, з індустрією AI оцінюваної майже в $ 150 млрд. І перший крок цього плану спрямований на те, щоб до 2020 року наздогнати США в області розробки технологій і додатків, де використовується штучний інтелект.
Багато хто, напевно, пам’ятають, як на самому початку 2000-х, слідуючи схожою стратегії, Китай почав будувати високошвидкісну залізничну мережу, яка, за словами уряду, повинна була стимулювати технологічний розвиток і поліпшити транспортну систему всієї країни. Як відомо, нині ця мережа залізниць є однією з найбільш передових у світі. Є вагомі підстави вважати, що тепер Китай приблизно таким же чином хоче втілити в життя своє бачення глобальної переваги, ґрунтуючись на нових можливостях, що відкриваються завдяки штучному інтелекту.
Давно спостерігаючи за розвитком даної індустрії, можу сказати, що якісно новий етап в її історії настав десь на рубежі 2013-2014 років., Коли обсяг світових інвестицій в стартапи, пов’язані з AI, став стрімко набирати темпи зростання. Очевидно, що саме в цьому десятилітті штучний інтелект перестав бути просто технологією, яка застрягла в університетських лабораторіях або секретних урядових науково-дослідних центрах. Тепер AI – це сфера економічної діяльності, яка (а) фінансується бізнесом, (b) використовується в бізнесі, що діє і (з) продається і купується як «бізнес». І в цьому полягає ключова відмінність поточного моменту від усього того, що відбувалося з AI.
Поки ще занадто рано говорити про те, хто остаточно і напевно виграє перегони за лідерство у сфері штучного інтелекту, але, водночас, не можна не помічати, які з країн йдуть попереду і швидше за всіх інших, а які явно зійшли з дистанції. Наприклад, Китай вже зараз домінує в питаннях фінансування AI. Так, у 2017 році 48% світового обсягу інвестицій в капітал AI-орієнтованих стартапів надійшло з Китаю. Для порівняння, аналогічні інвестиції з США склали 38%, і лише 13-14% припадає на всі інші країни, разом узяті. При цьому, у 2016 році, частка інвестицій Китаю у сферу AI становила лише 11.3% від загальносвітового обсягу. Оцініть, який значний стрибок був зроблений китайцями всього за один рік!
Амбіційний стратегічний план Китаю розбитий на три частини. По-перше, розвиваючись в рамках даної стратегії, до 2020 року Китай повинен постійно підтримувати можливість йти в ногу з іншими лідерами даної галузі, як з питань розробки технологій штучного інтелекту, так і в цілому, в усіх напрямках його застосуванням. Друга частина полягає в тому, щоб до 2025 року зробити великі прориви в індустрії AI, що має привести до третьої частини — встановлення Китаю в статусі світового лідера в галузі штучного інтелекту до 2030 року.
За даними South China Morning Post, ключові віхи в реалізації стратегічного плану Китаю по досягненню світового лідерства у сфері AI, можуть бути представлені так:
Етап 1: «Конкурентоспроможність у сфері AI» – 2020 рік.
Основний фокус: інтелект великих даних, автономні інтелектуальні системи, «крос-медіум» інтелект, ройовий інтелект, гібридний розширений інтелект, основоположні теорії у сфері AI.
Етап 2: «Прориви» – 2025 рік.
Штучний інтелект буде широко застосовуватися в медицині, міській інфраструктурі, виробництві, сільському господарстві, в побудові систем національної оборони, у сфері застосування законів і правил, а також для оцінки безпеки та можливості здійснення функцій контролю.
Етап 3: «Світове лідерство» – 2030 рік.
Головний фокус буде направлений на організацію механізмів соціального управління, включаючи діяльність органів влади, побудова систем національної оборони і вибудовування глобальних виробничо-збутових ланцюжків
Уряд Китаю уже повним ходом реалізує основних завдання, пов’язані із запровадженням в життя свого грандіозного плану, не тільки створюючи регулятивні передумови, але і безпосередньо інвестуючи чималі кошти в розвиток технологій, пов’язаних з AI.
Публічні звіти показують, що міністерство науки й техніки Китаю тільки за шість місяців 2018 року профінансувало щонайменше вісім дослідницьких проектів, пов’язаних зі штучним інтелектом, на суму 2,73 млрд юанів ($ 430 млн) з бюджету центрального уряду. Такі проекти охоплюють досить широкий спектр напрямків — від великих даних і високопродуктивних обчислень до більш просунутих технологій, таких як «людські органи на чіпах», – повідомляє South China Morning Post.
Приватний сектор китайської економіки також демонструє дивовижні результати в області розвитку і фінансування стартапів, пов’язаних з AI. Можна сказати, що претензії на лідерство Китаю в даній сфері вже зараз помітні неозброєним оком.
Вельми показово, що 5 з 10 найбільших світових стартапів у сфері AI представлені китайськими компаніями; решта 5 – компаніями з США. Основні напрямки компаній з топ-10: комп’ютерний зір, кібербезпека, AI-чіпи, фінанси, охорона здоров’я й обробка мови.
Дослідження та інвестиції в штучний інтелект, що розгорнулися по обидві сторони Тихого океану, привели до транскордонного співробітництва, створивши індустрію, щодо якої ми вже, де-факто, живемо в біполярному світі. Це в повній мірі відноситься як до пошуку талантів, так і руху капіталу. Так, в грудні 2017 року Google оголосив, що відкриє в Пекіні дослідницький центр, сфокусований на теми, пов’язані зі штучним інтелектом, частково для того, щоб використовувати таким чином місцевих талановитих фахівців в області AI. Місяцем раніше базується в Сан-Дієго компанія Qualcomm оголосила про стратегічні інвестиції в китайську компанію SenseTime, що спеціалізується на програмному забезпеченні для розпізнавання осіб. А в січні 2019 року компанія Microsoft анонсувала, що у квітні відкриє свою найбільшу лабораторію штучного інтелекту та Інтернету речей в Шанхайському парку високих технологій Чжанцзян. Нова лабораторія стане першим подібним центром компанії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і її третім глобальним центром досліджень і розробок, зосередженим на інноваціях і індустріалізації AI та IoT.
Китайські технологічні гіганти, в тому числі Tencent і Baidu, вже мають свої дослідницькі лабораторії штучного інтелекту в США. Так, Didi Chuxing, китайський лідер в області технологій “райд-хейлінга” і має лабораторію в Кремнієвій долині, в січні 2018 офіційно запустила свою дослідницьку ініціативу «AI Labs», в якій працює команда з більш ніж 200 вчених і інженерів у сфері штучного інтелекту. А в жовтні 2018 року Baidu стала першою технологічною компанією китайської вищої ліги, яка вступила в консорціум з безпеки розробок, пов’язаних зі штучним інтелектом «Partnership on AI», заснований американськими технологічними гігантами, такими як Facebook, Amazon, Alphabet / Google, IBM і Microsoft (докладніше про партнерство читайте тут: Таємна змова інсайдерів — чому Facebook, Amazon, Alphabet / Google, IBM і Microsoft об’єднуються для розробки штучного інтелекту).
За оцінками PricewaterhouseCoopers, розгортання індустрії штучного інтелекту до 2030 року додасть до світового ВВП $ 15,7 трлн. При цьому, бенефіціарами майже 70% глобальної вигоди стануть всього дві країни: США та Китай. Однак, згідно з прогнозами PwC, найбільший економічний ефект від цього отримає саме Китай, приріст ВВП якого до 2030 року завдяки впливу штучного інтелекту складе $ 7 трлн (26% ВВП), що майже вдвічі більше $ 3,7 трлн (14.5% ВВП), які, як очікується, дістануться Північній Америці (США плюс Канада).
Левова частка китайських компаній, що спеціалізуються на штучному інтелекті, сконцентрована в трьох основних локаціях: Пекін, Шанхай і Гуандун. Зараз багато хто з них поки ще мало відомі на Заході, але ситуація може кардинально змінитися в найближчій перспективі завдяки китайським інтернет-гігантам, які вже стали великими гравцями в різних секторах світової економіки.
Baidu, Alibaba і Tencent (BAT) – це три найбільші китайські технологічні компанії, які сьогодні активно розвивають технології, пов’язані зі штучним інтелектом.
За даними MIT Technology Review, компанії групи BAT вже інвестували в 53% з 190 найбільших AI-компаній в Китаї (на інфографіку відображено число компаній, що фінансуються кожної з ВАТ).
Кожна з компаній групи ВАТ має певний напрям спеціалізації, де вона досягла домінуюче положення на ринку. Наприклад, Alibaba спеціалізується у сфері електронної комерції, Tencent – на соцмережах, Baidu – в області інтернет-пошуку. При грубому порівнянні з американськими інтернет-гігантами, можна сказати, що Alibaba – це китайський аналог Amazon, Tencent – Facebook, а Baidu – Google (докладніше див. Тут: Китайські інтернет гіганти стрімко наздоганяють своїх американських конкурентів).
При цьому, в індустрії штучного інтелекту компанії ВАТ перетинаються по безлічі напрямків, серед яких такі як транспортні перевезення, побутова техніка, освіта, безпілотні технології, великі дані, ринок розваг і т.д. (Див. Інфографіку вище).
На думку MIT Technology Review, поки китайські компанії більшою мірою сфокусовані на інвестиціях в стартапи, орієнтовані на створення додатків або якісь інші прикладні рішення, ніж на проведенні фундаментальних досліджень у сфері штучного інтелекту. Але не слід забувати, що зараз ми спостерігаємо реалізацію лише першого етапу цього масштабного стратегічного плану.
За даними Tsinghua, зараз на частку Китаю припадає близько 8,9% від загальносвітової кількості фахівців у сфері штучного інтелекту, в той час як на США – до 13,9% світових талантів в області AI. Однак, ситуація може якісно змінитися вже протягом найближчих п’яти — семи років.
Під час свого виступу в січні 2019 року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі американський мільярдер і філантроп Джордж Сорос висловив чимало побоювань щодо того, як технології штучного інтелекту поступово перетворюють Китай в «смертельну загрозу», яка здатна похитнути основи демократичного суспільства.
Сорос наводить як приклад «систему соціального рейтингу» (Social Credit System), яку Китай планує розгорнути по всій країні у 2020-і роки.
«Система соціального рейтингу ще не повністю функціонує, але вже ясно, до чого все йде», – сказав Сорос, маючи на увазі зростаючу систему Китаю щодо надання або відмови в послугах, засновану на дотриманні людьми встановлених соціальних стандартів. «Вона буде підкоряти долю особистості інтересам однопартійної держави безпрецедентними в історії способами».
«Я вважаю систему соціального рейтингу лякаючою й огидною», – сказав він. «На жаль, деякі китайці знаходять її досить привабливою, оскільки вона відкриває доступ до інформації та послуг, які поки недоступні, а також може захистити законослухняних громадян від ворогів держави», – цитує Сороса BuzzFeed.
Ідея про те, що штучний інтелект представляє певну небезпеку, не нова. Однак, в даному випадку, мова йде не про технології взагалі, а про те, в чиїх руках вона опиниться, і в ході свого виступу в Давосі Джордж Сорос зробив ряд серйозних застережень на цей рахунок: «Китай не єдиний авторитарний режим у світі, але він, поза всякими сумнівами, найбагатший, найсильніший і найбільш розвинений в області машинного навчання і штучного інтелекту. Це робить Сі Цзіньпіна найбільш небезпечним супротивником тих, хто вірить в концепцію відкритого суспільства. Але Сі тут не самотній. Авторитарні режими зараз поширюються по всьому світу, і якщо вони в цьому досягнуть успіху, вони стануть тоталітарними».
Деякі з прогнозів, зроблених у 2012 році, коли готувалися ці статті, вже збулися. Окремі вектори описаних мною трендів, як наприклад, «торгова війна» між Китаєм і США, яка з приходом адміністрації Трампа знайшла своє практичне наповнення, розвиваються прямо зараз. І хід подальших подій, що відбуваються сьогодні у світі, говорить про те, що коло проблем і градус конфлікту інтересів будуть тільки наростати.
Формулюючи висновки до трилогії «Проблема в назві China», я тоді написав: «Якщо нічого не станеться, то, як вважають багато експертів, є всі підстави вважати, що до 2020-2030 рр. Китай наздожене США вже й у військовій сфері. І тоді все почують заповітні слова «шах і мат», тільки не всі їх зрозуміють, тому що звучати вони будуть на китайському … »
І ось тепер, через кілька років, можу лише додати, що якщо Китаю вдасться повною мірою реалізувати свій «План розвитку штучного інтелекту наступного покоління», результат цієї шахової партії буде практично вирішений.
Автор: РОМАН Комиза.
